Покерна стратегія

Кажуть, що навчитися грати в покер досить просто, але досягти майстерності дуже складно. На цій сторінці ви знайдете деякі корисні поради, які допоможуть вам вигравати в онлайн-покері. Серед них загальні рекомендації, стратегії для новачків, а також складніші концепції, які варто взяти до уваги, опанувавши основи покеру.

До покеру можна ставитися серйозно та професійно, а можна грати просто заради розваги (або все разом). У будь-якому випадку, щоб грати на стабільно високому рівні, грі необхідно приділити час і зусилля. Іншими словами, потрібно попрацювати. Немає нічого поганого в тому, щоб грати в покер заради розваги, але це не означає, що ви маєте програвати. Проте, якщо ще до початку гри ви визначитеся з тим, покерним гравцем якого типу хочете бути, вам буде простіше ухвалювати рішення і брати участь у грі.

Дійсно, у покері використовується чимало унікальних виразів. Щоб не розгубитися за столом, важливо дізнатися значення найважливіших покерних термінів заздалегідь.

Спочатку рекомендуємо вам ознайомитися з нашим Покерним словником, де ви знайдете чимало покерних термінів і визначень. У покері використовується певний жаргон, але вже після декількох ігор ви призвичаїтеся до покерної мови та контексту використання цих фраз.

Навіть у найкращих у світі покерних гравців бувають невдалі ігрові сесії. Тому очікування виграшу в кожній грі є помилкою. Вашою метою має бути гра на межі ваших можливостей у кожній сесії. Якщо саме так ви і граєте, а також постійно вдосконалюєте свої ігрові навички, перемоги вам забезпечено.

Багато гравців помилково оцінюють свої ігрові здібності, беручи до уваги результати кожної сесії. Ваша мета – щоразу грати настільки добре, наскільки ви можете. Чим швидше ви звикнете грати таким чином, тим краще будуть результати.

Покер є математичною грою, і це гра з неповними даними. Це може здаватися складним, але насправді це не так. На самому початковому рівні виграш у покері починається з вибору стартової руки. Якщо ви входите в банк з найкращою рукою частіше за опонентів, то виграватимете частіше за них.

Вибір стартової руки принципово важливий, але це лише один з багатьох фрагментів покерного пазла. Після того, як ви опануєте основні принципи стартових рук і зрозумієте, як на них впливає ваша позиція за столом, попрацюйте над тим, як грати до завершення роздачі. Професіоналів від новачків відрізняє вміння грати набагато краще за своїх опонентів протягом усієї роздачі, після того, як рішення щодо стартової руки вже ухвалено.

Особливо це стосується рішень, які ухвалюються наприкінці кожної роздачі. Це такі вміння, як розрахунок шансів банку, розпізнавання шаблонів ставок інших гравців, блеф і використання позиції. Роки практики, витрачені на те, щоб майстерно грати протягом усієї та особливо наприкінці роздачі, неодмінно принесуть свою користь, адже навіть невелике покращення ігрових навичок може мати приголомшливий ефект і величезний вплив на загальні виграші гравця.

Ще одне важливе вміння, необхідне будь-якому успішному гравцеві в покер, це контроль над емоціями та уникнення тильту. Ваші опоненти намагатимуться використовувати ваші емоції проти вас, але тільки якщо ви дозволите їм це. Емоційна гра призводить до поганих рішень і втрати грошей. Кожний може впасти в тильт і втратити контроль над емоціями, тож іноді єдиним правильним рішенням у такій ситуації є взяти перерву і відпочити від гри. Не хвилюйтеся, гра нікуди не зникне за ці 10 хвилин. Більш того, гра може почекати навіть до завтра.

Одним із факторів, які роблять покер настільки захопливим, є різноманітність підходів, стилів і способів гри. Більшість стилів можна розділити на такі категорії:

• "Тайтовий" – стиль обережної гри, коли ви граєте відносно небагато роздач і ризикуєте якомога менше.
• "Лузовий" – протилежність тайтового стилю гри. Ви граєте багато роздач і з більшою готовністю йдете на ризик.
• "Агресивний" – стиль, який передбачає багато ставок, заходів у банк і тиск на опонентів.
• "Пасивний" – протилежність агресивного стилю. Ви частіше підтримуєте ставку, ніж робите її самі, надаєте можливість опонентам визначати хід гри.

Поміркуйте про свій підхід до гри в покер. Чи схожа ваша ігрова поведінка на один з описаних вище стилів?

Якщо ви відповіли "одночасно на всі та на жоден з них", то це непоганий початок. Здатність "перемикати швидкості" та змінювати свій стиль гри за покерним столом дуже корисна, оскільки гра в якомусь одному стилі зробить ваші дії передбачуваними. Ми рекомендуємо початківцям зосередитися на тайтово-агресивному стилі гри.

Цей стиль допоможе вам звикнути робити агресивні ставки, що дуже важливо для довгострокового успіху. Водночас ви намагатиметеся грати переважно з гарними картами до флопа, що допоможе вам дисциплінувати себе й уникнути багатьох складних ситуацій, в які можна потрапити з руками середньої сили. З часом ви покращите свій ігровий досвід і вдосконалите свою майстерність, тож зможете грати більш лузово й урізноманітнити свій стиль, але завжди залишайтеся агресивними.

Позиція дилера або "батон" надає гравцеві тактичну перевагу, адже зазвичай він діє останнім у раунді ставок і йому вже відомі дії опонентів. Позиція дилера змінюється після кожної роздачі, тому кожний гравець періодично отримує цю перевагу, щоб забезпечити чесність гри.

Щоб використовувати цю тактичну перевагу на свою користь, слід грати більше роздач у "пізніх" позиціях (коли більшість інших гравців вже зробили свій хід), ніж в "ранніх" позиціях. Перебуваючи у пізній позиції, успішні гравці часто розширюють свій діапазон стартових рук, оскільки пізня позиція надає більше інформації, гнучкості та можливостей у грі.

Якщо опонент робить хід раніше за вас, то кажуть, що ви перебуваєте "в позиції" на нього. Відповідно, ваш опонент знаходиться "без позиції". Ця перевага може бути досить істотною.

Завжди дуже важливо правильно вибирати стартові руки, так само, як важливо розуміти, що чим більше гравців у роздачі, тим більша ймовірність того, що хоча б у одного з них буде сильна рука. Але при цьому є ситуації, в яких своєчасний блеф може допомогти вам виграти банк, який в іншому випадку ви б програли.

Коли гравець у покер блефує, чого він планує досягти? Він хоче змусити опонента скинути в пас сильнішу руку. Усе просто. У більшості покерних роздач у вас будуть слабкі руки, які треба скидати в пас пре-флоп, або руки середньої сили, з якими не варто вкладати в банк занадто багато фішок. У таких випадках блеф стає дуже важливим, адже він може дати вам другий шанс на виграш.

Успішний блеф переконає опонента в тому, що ваші карти сильніші, ніж у нього, тому важливо розуміти, як ваші дії виглядають з точки зору опонента. Якби у вас дійсно були ті карти, у наявності яких ви хочете переконати опонентів, чи грали б ви роздачу так само, як ви це зробили? Наскільки логічно та послідовно виглядають ваші дії у тій "історії", яку ви розігруєте за ігровим столом?

Коли блефуєте, уявіть собі всю роздачу та переконайтеся, що ваша "історія" звучить переконливо. Якщо ви просто робите ставку, тому що це ваш останній шанс виграти банк, то розумний супротивник легко розкусить вас.

Шанс – це спосіб вираження ймовірності того, що відбудеться певна подія. Наприклад, під час підкидання монети ймовірність випадіння "орла" і "решки" дорівнює 1 до 1 (1/1). Тобто на кожний випадок, коли монета перевертається на бік "орла", приходиться одне перевертання монети на бік "решки". Тепер розглянемо шестигранну гральну кість. Кожне випадіння 6 відповідає п'яти випадінням інших чисел, тобто шанс випадіння 6 дорівнює 1/5.

Розглянемо типову ситуацію в покері. У вас чотири трефи, і вам потрібна ще одна трефа на ривері, щоб зібрати флеш та виграти банк. У колоді з 52 карт є 13 трефових карт, дві з яких у вас на руках, і ще дві на борді, тобто залишається дев'ять треф. Окрім двох ваших карт і чотирьох загальних карт на ривері може вийти одна із 46 карт, 9 з яких виграють вам банк. Ці 9 карт називаються "аутами".

Таким чином, шанси зібрати флеш становлять 37/9 (37 з 46 карт не дозволять вам зібрати флеш, а дев'ять карт – дозволять). Співвідношення 37 до 9 означає, що ваші шанси зібрати флеш становлять приблизно 4/1.

Ми використовуємо приклад вище, щоб продемонструвати концепцію "шансів банку", тобто співвідношення фішок, які ви можете виграти, і фішок, які необхідно поставити в банк.

Скажімо, ви змагаєтеся з одним гравцем і сподіваєтеся отримати останню трефу на ривері. У банку вже 10 фішок, і ваш опонент ставить свої останні 10 фішок. Ви можете зробити кол, сподіваючись отримати трефу або скинути карти в пас. Як правильно зіграти в такій ситуації? Математика тут простіша, ніж здається.

Вам необхідно заплатити 10 фішок, щоб спробувати виграти 20, тобто шанси банку становлять 2 до 1. Але, як ми вже знаємо, шанс отримати флеш дорівнює приблизно 4 до 1. Ризикувати із шансом 4 до 1 заради виграшу 2 до 1 немає сенсу, тому краще скинути в пас ваше флеш-дро.

А якщо б на момент, коли ваш опонент поставив останні 10 фішок, у банку вже було 90 фішок? У цьому випадку вам необхідно заплатити 10 фішок, щоб спробувати виграти 100 фішок. Шанси банку становлять 10 до 1. Заради виплати 10 до 1 йти на ризик 4 до 1 вигідно, тож варто зробити кол.